Семь критериев, что травма решена

Семь критериев, что травма решена

1.Физические симптомы

2.Я выдерживаю отрицательные воспоминания

3.Интрузивные воспоминания под моим контролем

4.Рассказ окрашен эмоционально, есть чувства и проговорены эмоции

5.Нет установки «Я маленький человек, от мены ничего не зависит». Восстановлено право выбора. Есть ощущение собственной идентичности

6.Сформированы значимые отношения, восстановлены или создаются новые социальные связи. Есть осознание, что истории и реакции на травму бывают разные.

7.Встроенный смысл жизни. Рассказ о травмирующих событиях встроен как часть жизни. Прошлое, настоящее, будущее. Жизнь продолжается, есть планы на будущее на год, на два, на десять лет.

Сім критеріїв, що свідчать травма вирішена, проживання відбулось

1.Фізичні симптоми, ще виникають неконтрольовано, але я знаю як дати собі раду. Наприклад, тахікардія, глибокий вдих/видих, свіже повітря, склянка води. Є розуміння і знання, що цей стан можна врегулювати.

2.Я витримую негативні спогади, є сили і бажання розповісти, поділитись з іншими трагедією, яку довелося пережити, наприклад смерть близьких людей, зґвалтування, зрада друзів та рідних, і в мене є сили, співчуття вислухати іншого.

3.Інтрузивні спогади під моїм контролем. Я керую ситуацією і вирішую, коли і скільки буду приділяти уваги негативним спогадам.

4.Розповідь про травмуючі події забарвлені емоційно, є присвоєння собі емоцій, почуттів. Наприклад: «Мені тоді було страшно, я панікував».

5.Більше немає впевненості , що я маленька людина, від мене нічого не залежить, натомість з’являється відчуття власної ідентифікації, людина повертає собі вибір. Спілкуюсь з людиною, бо мені цікаво і приємно, а не тому, що боюсь образити. Вибір продуктів харчування, я вибираю, що зкоштувати, і не їм тому що потрібно, або споживаю те що є.

6.Сформовані важливі близькі відносини, відбудовуються або створюються з нуля нові соціальні зв’язки. Є розуміння, усвідомлення, що поведінка, реакція і історії на війні бувають різні.

7.Вбудовано в розповідь сенс життя. Розповідь про травмуюічі події вбудована, як частина життя. Є минуле, теперішнє і плани на майбутнє. Життя продовжується, є плани на найближчий рік, на два роки, і знаю чого хочу через десять років.

Кластери

Війна та стихійні лиха мають виражений негативний вплив на психічне здоров’я людини та відповідно благополуччя психологічне, або внутрішню безпеку. Не всі рани є чітко виражені, але всі вони потребують уваги та шанс на зцілення. І ми зараз з вами вимушені будемо все частіше чути і вивчати нові терміни і їх значення, як суспільство. ПТСР цю абревіатуру ми чуємо з 2014 року. І тому спробуємо розібратись, чи підлягаєте саме ви цьому діагнозу

Статистика свідчить, що діагноз ПТСР в мирний час серед населення складає 7 відсотків, а в мирний час до 20 відсотків. Вам може здаватись, що кожен хто знаходиться в Україні, може сказати в мне ПТСР, але це не є правдою. Для ПТСР потрібен комплекс симптомів: A, B, C, D і хоча б одному кластеру в кожному критерії.

Правило таке: не будь-яка травма веде до ПТСР, процент ПТСР низький.

Згідно міжнародної американської системи DSM-5, населення, що було в зоні боєвих дій відчуває повний колапс психологічного стану після трьох місяців. До цього часу наше тіло наче говорить нам: « Я все, я втомилось». І це є проявом хронічного стресового стану. Коли всі забуті хронічні хвороби дають про себе знати. Це в тому випадку, якщо стадія бомбардування, ПВО, Градів призупинилась на недовгий час від одного тижня до трьох. І ти починаєш відчувати ще більшу напругу від тишини.

Якщо ж військові дії продовжуються, ескалація не знижується, то як мінімум через 6 місяців психосоматика тільки проявиться в повному об’ємі, і в такій формі, коли зрозуміти причину, що саме викликає біль і дискомфорт незрозуміло не для самої людини, не для лікарів. Україна якраз зараз в гострій реакції.

Атмосфера травми, що не закінчилась, а продовжується повторенням сценаріїв, обстрілів, бомбардування примушує нас весь час відчувати страх, почуття провини не все зробив (ла) що маю зробити, не захистив, не на передовій, почуття сорому, агресії та аутоагресії. Всі непрожиті моменти трагедії можуть повернутись одночасно, і тригер може стати генералізованим. Ось така характеристика атмосфери травми на сьогоднішній день.

Тому наша задача знати прояви основних кластерів ПТСР, які можуть бути по закінченні трьох місяців з початку гострої ескалації військового конфлікту.

Война и стихийные бедствия оказывают выраженное негативное воздействие на психическое здоровье и психологическое благополучие или лишают нас внутренней безопасности. Не все раны видны, но они нуждаются во внимании и шансе на исцеление. И мы с вами будет все чаще приходится слышать и узнавать новые термины и их значение, как общество. ПТСР является аббревиатурой, что мы слышим в 2014 году. Поэтому постараемся понять, с чем мы будем соприкасаться ближайшее время.

Статистика показывает, что диагноз ПТСР в мирное время население составляет 7 процентов, а в мирное время до 20 процентов. Вы можете думать, что всем, кто в Украине можна сказать у него ПТСР, но это не так. Для сложных симптомов ПТСР нужно наличие четырех критериев A, B, C, D, и по меньшей мере один кластер в каждом из критериев. Правило: не любая травма приводит к ПТСР, у населения низкий процент ПТСР.

Согласно американской системе международной DSM-5 населения в районе бевых действй чувствует полный коллапс психологического состояния после трех месяцев. Ближе к трем месяцам травматичных событий наше тело говорит нам: «Я все, я устало». Это является проявлением хронического стресса. Когда все забытые хронические заболевания дают о себе знать. То есть, если этап бомбардировки, ПВО, градов был долгое время, а затем прекратился, и это короткий промежуток времени от одной недели до трех. То вы начинаете чувствовать себя еще больше напряжения внутри, невозможность расслабиться, но уже от тишины.

Если военные действия продолжаются, эскалация не уменьшаются, то, по крайней мере, минимум 6 месяцев понадобится для проявления психосоматики. И только в такой форме, что человек сам не понимает что и где болит, невозможно установить причину, что причиняет боль и дискомфорт не понятно для человека, но и для не врачей. Украина сейчас в острой фазе.

Атмосфера травмы, которая не заканчивается, но продолжает повторение сценариев: верояытность обстрелов, бомбардировок, сирен/, диверсионных групп заставляет нас всегда чувствовать страх, чувство вины не сделал (ла), все что мог /(ла) я не защищал, я не на фронте, стыда, агрессии и аутоагрессии. Все непрожитые моменты трагедии могут всплыть одновременно и триггер может быть обобщен, генерализирован, так называемая сверхчувствительность. Вот описание травмы атмосферы сегодня. Поэтому наша задача состоит в том, чтобы знать основные признаки ПТСР кластеров, которые могут проявится в конце трех месяцев с начала резкой эскалации военного конфликта.

--